Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

Со всех языков на:
Русский
С русского на:
Все языки
Греческий
Испанский
Украинский
Французский

ток прям

Толкование Перевод

1 прямой

прям||о́й

1. rekta;

2. (без пересадок) rekta, seninterrompa;

3. (непосредственный) senpera;

4. (откровенный) malkaŝa;

sincera (искренний);

♦ \прямойа́я речь грам. rekta parolo;

\прямой у́гол геом. rekta (или orta) angulo.

* * *

прил.

1) derecho, recto

пряма́я ли́ния — línea recta

прямо́й путь — vía recta

прямо́й у́гол мат. — ángulo recto

пряма́я кишка́ анат. — recto m

2) ( гладкий) lacio

прямы́е во́лосы — cabellos lacios

3) (непосредственно соединяющий, связывающий) directo

пряма́я связь, прямо́е сообще́ние — comunicación directa

по́езд прямо́го сообще́ния — tren directo

прямы́м путём — directamente

пряма́я переда́ча — transmisión en directo (en vivo)

прямо́й телефо́н — teléfono rojo (de emergencia)

4) ( непосредственный) directo

прямы́е вы́боры — elecciones directas

прямо́й нало́г — impuesto directo

прямо́й насле́дник — heredero directo

5) ( правдивый) derecho; franco ( откровенный); sincero ( искренний)

прямо́й отве́т — respuesta franca

6) (явный; настоящий) manifiesto, verdadero

прямо́й обма́н — engaño manifiesto (patente)

прямо́й отка́з — negación directa

прямо́й убы́ток, вред — verdadera pérdida, daño real

пряма́я необходи́мость — necesidad perentoria

прямое нападе́ние — ataque frontal

7) мат., грам. directo

пряма́я пропорциона́льность — proporcionalidad directa

прямо́е дополне́ние — complemento directo

пряма́я речь — estilo directo

••

прямо́й во́рот — cuello alto

прямо́й вы́стрел — tiro directo

пряма́я наво́дка воен. — puntería directa

прямо́е попада́ние — impacto directo

в прямо́м смы́сле (сло́ва) — en el sentido directo (propio) de la palabra

* * *

прил.

1) derecho, recto

пряма́я ли́ния — línea recta

прямо́й путь — vía recta

прямо́й у́гол мат. — ángulo recto

пряма́я кишка́ анат. — recto m

2) ( гладкий) lacio

прямы́е во́лосы — cabellos lacios

3) (непосредственно соединяющий, связывающий) directo

пряма́я связь, прямо́е сообще́ние — comunicación directa

по́езд прямо́го сообще́ния — tren directo

прямы́м путём — directamente

пряма́я переда́ча — transmisión en directo (en vivo)

прямо́й телефо́н — teléfono rojo (de emergencia)

4) ( непосредственный) directo

прямы́е вы́боры — elecciones directas

прямо́й нало́г — impuesto directo

прямо́й насле́дник — heredero directo

5) ( правдивый) derecho; franco ( откровенный); sincero ( искренний)

прямо́й отве́т — respuesta franca

6) (явный; настоящий) manifiesto, verdadero

прямо́й обма́н — engaño manifiesto (patente)

прямо́й отка́з — negación directa

прямо́й убы́ток, вред — verdadera pérdida, daño real

пряма́я необходи́мость — necesidad perentoria

прямое нападе́ние — ataque frontal

7) мат., грам. directo

пряма́я пропорциона́льность — proporcionalidad directa

прямо́е дополне́ние — complemento directo

пряма́я речь — estilo directo

••

прямо́й во́рот — cuello alto

прямо́й вы́стрел — tiro directo

пряма́я наво́дка воен. — puntería directa

прямо́е попада́ние — impacto directo

в прямо́м смы́сле (сло́ва) — en el sentido directo (propio) de la palabra

* * *
adj
1) gener. (ãëàäêèì) lacio, (àâñúì; ñàñáîà¡èì) manifiesto, aplomado, entero, franco (откровенный), probo, sincero (искренний), verdadero, ìntegro, abierto, derecho, directo, engallado, laso (о волосах), recto, seguido

2) navy. adrizado

3) colloq. encandilado

4) eng. recto (напр., об угле)

5) math. recto (о линии, угле)

6) law. de plano, positivo

7) Guatem. redondo

Diccionario universal ruso-español > прямой
2 течение

течени||е
с

1. (действие) ἡ ροή, ἡ πορεία:

\течение мыслей ἡ ροή (или πορεία) τῶν-σκέψεων \течение болезни ἡ πορεία τής ἀρρώστιας·

2. (ток, струя) τό ρέμα, τό ρεδ-μα, ὁ ροῦς:

морское \течение τό θαλασσινό ρεῦμα· возду́шное \течение τό ρεδμα τοῦ ἀέρος· быстрое \течение τό δυνατό ρεδμα· плыть по \течениею прям., перен ἀκολουθώ τό ρεδμα· идти́ против \течениея прям., перен πηγαίνω ἐνάντια στό ρεδμα· вверх по \течениею ἀνάρ-ρεμα τοῦ ποταμοὔ· вниз по \течениею μέ τό ρεδμα τοῦ ποταμοῦ·

3. перен (направление) τό ρεύμα; \течение в нау́ке ἐπιστημονικό ρεῦμα· ◊ в \течение ἐπί, στή διάρκεια, διαρ-κοῦντος, κατά τή διάρκεια· в \течение дня στή διάρκεια τής ήμέρας, ἐντός τής ἡμέ-ρας· в \течение месяца μέσα σ' ἐναν μήνα· с \течениеем времени μέ τό πέρασμα τοῦ χρόνου, μέ τόν καιρό· в \течение трех часов μέσα σέ τρεις ὠρες· в \течение всей беседы... σ' ὅλη τή διάρκεια τής συζήτησης...

Русско-новогреческий словарь > течение
3 марионетка

марионе́т||ка

прям., перен. marioneto, pupo;

\марионеткаочный прям., перен. marioneta, pupa;

\марионеткаочное прави́тельство pupa registaro, marioneta registaro.

* * *

ж.

marioneta f; títere m, pelele m (тж. перен.)

теа́тр марионе́ток — teatro de marionetas (de títeres)

арти́ст, выступа́ющий с марионе́тками — marionetista m, titerista m, titiritero m

* * *
n
1) gener. marioneta, muñeca, pelele (тж. перен.), (также перен.) fantoche

2) liter. pelele, tìtere

Diccionario universal ruso-español > марионетка
4 нарождать

народить

1) (во множестве кого) народжувати, народити, (о животн. и фам. о челов.) наплоджувати, наплодити, (в особ. о животн.) наводити, навести, приводити, привести, (о мног.) понароджувати, понаплоджувати, пона[попри]водити; наводити кого. [Народила вона йому діточок аж троєчко (Брацл.). Багацько хлопців там наплодить (Котл.). Нігде мені гніздо звити, нігде мені діток наплодити (Метл.). Собака навела цуценят (Сл. Гр.). Вже вона й молодиця, вже й діточок наводила (Квітка)];

2) (рождать кого) народжувати, народити, родити, (с)породити, зроджати и зроджувати, зродити, виплоджувати, виплодити, приводити, привести, (о мног.) понароджувати, повиплоджувати кого. [Так його мама народила (Номис). Вже другого байстрюка привела (Звин.)];

3) (производить кого, что) родити, зродити и породити, плодити, сплодити кого, що; (о земле) зрощати, зростити що. Нарождённый -

1) народжений, наплоджений, наведений, приведений, понароджуваний и т. п.;

2) народжений, (с)породжений, зроджений, виплоджений, понароджуваний, повиплоджуваний;

3) зроджений, породжений, сплоджений; зрощений. -ться -

1) (в прям. и перен. знач.) народжуватися, народитися, уроджуватися, уродитися, (только в прям. знач. фам.) наплоджуватися, наплодитися, (о мног.) понароджуватися, понаплоджуватися; бути народжуваним, народженим, понароджуваним, наплоджуваним, наплодженим, понаплоджуваним. [Народжується українська інтелігенція (Крим.). З кожної краплі народжується гаспид (Грінч.). Нових людей понароджувалося багато (Харк.)];

2) (о луне) народжуватися и народжатися, наставати, настати. [Як місяць народжається, то він молодіє (Март.). Як молодик настає з дощем, то цілий місяць буде дощ (Звин.)].

* * *

несов.; сов. - народ`ить и нарож`ать

наро́джувати, народи́ти, -роджу́, -ро́диш и мног. понаро́джувати

Русско-украинский словарь > нарождать
5 класть

1) mettre vt, poser vt; coucher vt

класть де́ньги в банк, на кни́жку разг. — déposer de l'argent à la banque, à la caisse d'épargne

класть на ме́сто — mettre en place

класть в больни́цу — hospitaliser vt, mettre à l'hôpital

класть печа́ть — apposer le sceau

класть кра́ски — coucher des couleurs

класть но́гу на́ ногу — croiser les jambes

класть са́хар в ко́фе — sucrer son café

2) (возводить - стену, здание) élever vt; maçonner vt

класть фунда́мент прям., перен. — poser les fondements, jeter (tt) les fondements

класть пе́чку — mettre ( или poser) un poêle

- класть клеймо
- класть метку
••

класть под сукно́ — mettre sous le tapis; laisser dormir une affaire

класть я́йца — pondre vt

класть отпеча́ток — laisser une empreinte

класть покло́ны — faire des génuflexions

класть в осно́ву — mettre à la base

класть на му́зыку, класть на но́ты — mettre en musique

класть зу́бы на по́лку разг. — n'avoir rien à se mettre sous la dent

* * *
v
1) gener. coucher (в постель), loger, replacer, remettre, déposer, incuber (àéöà), jeter, (с предлогом, с наречием) mettre, étendre (qn), poser

2) eng. mettre

3) simpl. cloquer

Dictionnaire russe-français universel > класть
6 отпечаток

м. прям., перен.

empreinte f, marque f; trace f ( след); cachet m (тк. перен.)

отпеча́тки па́льцев — empreintes digitales ( или de doigts)

накла́дывать (свой) отпеча́ток — laisser une empreinte

* * *
n
1) gener. décalque, impression, tirage, griffe, empreinte

2) biol. réplique

3) obs. moule

4) liter. arrière-goût, caractère, sceau, cachet, estampille

5) eng. copie positive

6) metal. cliché

7) IT. copie, imprimé

8) prop.&figur. trace

Dictionnaire russe-français universel > отпечаток
7 натыкать

I. -ся (наговорить, -ся «ты»)

II. натикати, -ся, (шутл.) нагулятися в тички.

III. натыкать

1) (во множестве чего во что, куда) натикати и натикувати, натикати, настромлювати, настромляти, (гроздей, иголок и т. п.) наштрикувати, наштрикати, (о мног.) понатикати и понатикувати, понастромлювати, понаштрикувати чого в що, куди; (напихать) напихати, напхати, набигати, набгати, (о мног.) понапихати, понабигати чого в що, куди. [Натикує коло шляху тичок (Київщ.). Задумала вража баба молодою бути, натикала за намітку зеленої рути (Пісня). Настромляв паліччя в тин (Полтавщ.). Понастромлювали кілків, а плота не заплели (Брацл.). Наштрикає скрізь у стіну голок, а тоді й сам не знайде, де вони (Сл. Гр.). Треба більше моху понапихати в щілини, щоб було тепліше (Гайсинщ.)];

2) (наделывать дыр) наштрикувати, наштрикати, (накалывать) наколювати, наколоти, нашпигувати, нашпигати, (о мног.) понаштрикувати, понаколювати, поколоти, понашпигувати що. [Добре нашпигай гав'ядину, щоб краще вмліла (Брацл.)]. -тычь лунок в грядку - нароби (накопай) ямок (дучок, кубахів) у грядці;

3) -тыкать бока кому - нашпигати (наштурхати, наштовхати) кого, надавати штовханів (штурханів) кому, полатати боки кому. -тыкать зубы кому - дати зуботички, надавати в зуби кому, (фамил.) пополічити зуби кому или чиї. Натыканный -

1) натиканий, настромляний, наштриканий понатик(ув)аний, понастромлюваний, понаштрикуваний; напханий, набганий, понапих(ув)аний, понабиганий;

2) наштриканий, наколотий и наколений, нашпиганий, понаштрикуваний и т. п.; нароблений, накопирсаний. -ться -

1) натикатися и натикуватися, натикатися, понатикатися и понатикуватися; бути натикуваним, натиканим, понатик(ув)аним и т. п. [Понастромлювалось у волосся сіна (Канівщ.)];

2) (вдоволь, сов.) натикатися, настромлятися, (чем-л. острым) наштурхатися, наштрикатися, нашпигатися, попотикати (досхочу) и т. п.; срв. Тыкать.

IV. Натыкать, наткнуть -

1) что, кого на что - натикати, наткнути, (чаще) настромлювати, настромити, наштрикувати, наштрикнути, з[на]низувати, з[на]низати, (нашпиливать) нашпилювати, нашпилити, (о мног.) понатикати, понастромлювати, понаштрикувати, поз[пона]низувати, понашпилювати що, кого на що. [Діток малих на списи натикали (Київщ.). Рибалка удочку закинув, наткнувши на гачок чималий червячок (Боров.). Неначе мене хто настромив на вила (Н.-Лев.). Настромив на удочку рибу (Куліш). Понастромлюйте на щогли голови рандарські (Куліш). Наштрикнув картоплину на ціпок, а тоді як кине нею! (Сл. Гр.). Возьміте Байду, повісите і на острий гак знижіте (Ант.-Драг.). Метеликів нашпилюють на пришпильки (Київ)];

2) кого на кого, на что - наштовхувати, наштовхнути, (реже) натикати, наткнути, (наводить) наводити, навести, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаштовхувати и т. п. кого на кого, на що. [Цього кота хоч мордою наштовхни на мишу, все одно не спіймає (Брацл.)]. Наткнутый -

1) наткнутий, настромлений, наштрикнутий, з[на]низаний, нашпилений, понатиканий, понастромлюваний, понаштрикуваний, поз[пона]низуваний, понапшилюваний;

2) наштовхнутий, наткнутий, наведений, напроваджений, понатиканий и т. п. -ться -

1) натикатися, наткнутися, понатикатися; бути натиканим, наткнутим, понатиканим и т. п. Насекомые -ются на шпильки - комах нашпилюють на припшильки;

2) (наталкиваться) натикатися, наткнутися на кого, на що, натрапляти, натрапити на кого, на що и кого, що, нахоплюватися и нахоплятися, нахопитися, наганятися, нагнатися на кого, на що, (на что-л. острое и перен.) наражатися, наразитися на кого, на що, (только в прям. знач.) настромлюватися, настромитися, наштрикуватися, наштрикнутися на що, (напарываться) напорюватися, напоротися, нарізуватися, нарізатися на кого, на що, (накалываться) наколюватися, наколотися, (порезаться) натинатися, натятися чим (напр. ногою) на що, (о мног.) понатикатися и т. п.; (встречать, нападать) нападати, напасти на кого, на що, надибати и надибувати, надибати на кого, на що и кого, що, здибати, здибати, (диал.) нагибувати, нагибати кого, що, впадати, впасти на кого, (набегать) набігати, набігти на кого, на що и кого, що, (о мног.) понападати, понадибати, понабігати; срв. Наталкиваться 2 (под

II. Наталкивать). [Плентавсь важкими ногами по хаті, натикався на стіни (Коцюб.). Наткнувсь на таке погане, що… (Шевч.). Комуністичне перетворення суспільства натрапляє на скажену боротьбу (Азб. Комн.). Ми сміялись із радощів, що натрапили таких гарних людей (Г. Барв.). Нахопився в лісі на вовків (Сл. Гр.). Якийсь час мовчав, нахопившись в оповіданні на несподівану перетику (Корол.). (Слухалися його,) щоб не наразитися на прикрість (Остр. Скарбів). Настромився на ніж (Київщ.). Наштрикнувся на її (довгий) ніс (Н.-Лев.). Напоровся на вила (Сл. Гр.). З розбігу напоровся в дверях на кондуктора (Крим.). Инший (черкес) наріжеться на пластуна, то й амінь йому (Основа 1862). Натявся на косу (Сл. Гр.). По всіх книжках її очі надибували на слово «кохання» (В. Підмог.). Перегортаючи своє старе шпаргалля, я знов надибав на той рукопис (Крим.). Поки-що він не знаходив нічого цікавого, аж ось надибав таке… (Крим.). Лисиця набігла виноград (Біл.-Лос.)].

* * *
I несов.; сов. - наткн`уть
1) натика́ти, наткну́ти и мног. понатика́ти, настро́млювати, -люю, -люєш, настроми́ти, -ромлю, -ромиш и мног. понастро́млювати и понастромля́ти; наштри́кувати, наштри́кнути

2) ( наталкивать) нашто́вхувати, -штовхую, -штовхуєш, наштовхну́ти; (наводить на кого-что-л.) наводи́ти, -воджу, -водиш, навести, -веду, -веде́ш
II несов.; сов. - нат`ыкать
1) ( втыкать) натика́ти, нати́кати и мног. понатика́ти

2) ( делать надколы) нако́лювати, -люю, -люєш, наколо́ти, -колю, -колеш и мног. понако́лювати

Русско-украинский словарь > натыкать

См. также в других словарях:

податок — тку, ч. Встановлюваний державою обов язковий збір із фізичних та юридичних осіб (населення, підприємств, організацій і т. ін.) в державні та місцеві бюджети. •• Адвало/рний пода/ток платежі на основі фіксованої відсоткової ставки з вартості… … Український тлумачний словник
прямий — а/, е/. 1) Рівно витягнутий у якому небудь напрямку, без вигинів; прот. кривий. || Який іде, пролягає навпростець, з єднуючи якісь пункти (про шлях, стежку і т. ін.). || Не кучерявий (про волосся); рівний. || Без виступів, горбів, западин і т. ін … Український тлумачний словник
ТЯГАНЬЕ — ТЯГАНЬЕ, действие по гл. тягаться, судиться. Тянутие ср., малоуп. тяга, тяжка, действие по гл. тянуть. | Тяжка архан. ноша, беремя, охапка. | Тяга, центр тяжести или точка перечапа. Бревно на самой тяга лежит, на перечапе, в равновесии. | Подати … Толковый словарь Даля
загальний — а, е. 1) Який стосується, торкається всіх, усього, поширюється на всіх, на все в цілому. || Який охоплює все, всіх. •• Зага/льна ви/ручка сукупна грошова виручка. Зага/льна працезда/тність здатність до некваліфікованої роботи в звичайних умовах.… … Український тлумачний словник

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: с русского на все языки

ток прям

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: с русского на все языки

ток прям

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка: