-
1 прямой
прям||о́й1. rekta;2. (без пересадок) rekta, seninterrompa;3. (непосредственный) senpera;4. (откровенный) malkaŝa;sincera (искренний);♦ \прямойа́я речь грам. rekta parolo;\прямой у́гол геом. rekta (или orta) angulo.* * *прил.1) derecho, rectoпряма́я ли́ния — línea recta
прямо́й путь — vía recta
прямо́й у́гол мат. — ángulo recto
пряма́я кишка́ анат. — recto m
2) ( гладкий) lacioпрямы́е во́лосы — cabellos lacios
3) (непосредственно соединяющий, связывающий) directoпряма́я связь, прямо́е сообще́ние — comunicación directa
по́езд прямо́го сообще́ния — tren directo
прямы́м путём — directamente
пряма́я переда́ча — transmisión en directo (en vivo)
прямо́й телефо́н — teléfono rojo (de emergencia)
4) ( непосредственный) directoпрямы́е вы́боры — elecciones directas
прямо́й нало́г — impuesto directo
прямо́й насле́дник — heredero directo
5) ( правдивый) derecho; franco ( откровенный); sincero ( искренний)прямо́й отве́т — respuesta franca
6) (явный; настоящий) manifiesto, verdaderoпрямо́й обма́н — engaño manifiesto (patente)
прямо́й отка́з — negación directa
прямо́й убы́ток, вред — verdadera pérdida, daño real
пряма́я необходи́мость — necesidad perentoria
прямое нападе́ние — ataque frontal
7) мат., грам. directoпряма́я пропорциона́льность — proporcionalidad directa
прямо́е дополне́ние — complemento directo
пряма́я речь — estilo directo
••прямо́й во́рот — cuello alto
прямо́й вы́стрел — tiro directo
пряма́я наво́дка воен. — puntería directa
прямо́е попада́ние — impacto directo
в прямо́м смы́сле (сло́ва) — en el sentido directo (propio) de la palabra
* * *прил.1) derecho, rectoпряма́я ли́ния — línea recta
прямо́й путь — vía recta
прямо́й у́гол мат. — ángulo recto
пряма́я кишка́ анат. — recto m
2) ( гладкий) lacioпрямы́е во́лосы — cabellos lacios
3) (непосредственно соединяющий, связывающий) directoпряма́я связь, прямо́е сообще́ние — comunicación directa
по́езд прямо́го сообще́ния — tren directo
прямы́м путём — directamente
пряма́я переда́ча — transmisión en directo (en vivo)
прямо́й телефо́н — teléfono rojo (de emergencia)
4) ( непосредственный) directoпрямы́е вы́боры — elecciones directas
прямо́й нало́г — impuesto directo
прямо́й насле́дник — heredero directo
5) ( правдивый) derecho; franco ( откровенный); sincero ( искренний)прямо́й отве́т — respuesta franca
6) (явный; настоящий) manifiesto, verdaderoпрямо́й обма́н — engaño manifiesto (patente)
прямо́й отка́з — negación directa
прямо́й убы́ток, вред — verdadera pérdida, daño real
пряма́я необходи́мость — necesidad perentoria
прямое нападе́ние — ataque frontal
7) мат., грам. directoпряма́я пропорциона́льность — proporcionalidad directa
прямо́е дополне́ние — complemento directo
пряма́я речь — estilo directo
••прямо́й во́рот — cuello alto
прямо́й вы́стрел — tiro directo
пряма́я наво́дка воен. — puntería directa
прямо́е попада́ние — impacto directo
в прямо́м смы́сле (сло́ва) — en el sentido directo (propio) de la palabra
* * *adj1) gener. (ãëàäêèì) lacio, (àâñúì; ñàñáîà¡èì) manifiesto, aplomado, entero, franco (откровенный), probo, sincero (искренний), verdadero, ìntegro, abierto, derecho, directo, engallado, laso (о волосах), recto, seguido2) navy. adrizado3) colloq. encandilado4) eng. recto (напр., об угле)5) math. recto (о линии, угле)6) law. de plano, positivo7) Guatem. redondo -
2 течение
течени||ес1. (действие) ἡ ροή, ἡ πορεία:\течение мыслей ἡ ροή (или πορεία) τῶν-σκέψεων \течение болезни ἡ πορεία τής ἀρρώστιας·2. (ток, струя) τό ρέμα, τό ρεδ-μα, ὁ ροῦς:морское \течение τό θαλασσινό ρεῦμα· возду́шное \течение τό ρεδμα τοῦ ἀέρος· быстрое \течение τό δυνατό ρεδμα· плыть по \течениею прям., перен ἀκολουθώ τό ρεδμα· идти́ против \течениея прям., перен πηγαίνω ἐνάντια στό ρεδμα· вверх по \течениею ἀνάρ-ρεμα τοῦ ποταμοὔ· вниз по \течениею μέ τό ρεδμα τοῦ ποταμοῦ·3. перен (направление) τό ρεύμα; \течение в нау́ке ἐπιστημονικό ρεῦμα· ◊ в \течение ἐπί, στή διάρκεια, διαρ-κοῦντος, κατά τή διάρκεια· в \течение дня στή διάρκεια τής ήμέρας, ἐντός τής ἡμέ-ρας· в \течение месяца μέσα σ' ἐναν μήνα· с \течениеем времени μέ τό πέρασμα τοῦ χρόνου, μέ τόν καιρό· в \течение трех часов μέσα σέ τρεις ὠρες· в \течение всей беседы... σ' ὅλη τή διάρκεια τής συζήτησης... -
3 марионетка
марионе́т||капрям., перен. marioneto, pupo;\марионеткаочный прям., перен. marioneta, pupa;\марионеткаочное прави́тельство pupa registaro, marioneta registaro.* * *ж.marioneta f; títere m, pelele m (тж. перен.)теа́тр марионе́ток — teatro de marionetas (de títeres)
арти́ст, выступа́ющий с марионе́тками — marionetista m, titerista m, titiritero m
* * *n1) gener. marioneta, muñeca, pelele (тж. перен.), (также перен.) fantoche2) liter. pelele, tìtere -
4 нарождать
народить1) (во множестве кого) народжувати, народити, (о животн. и фам. о челов.) наплоджувати, наплодити, (в особ. о животн.) наводити, навести, приводити, привести, (о мног.) понароджувати, понаплоджувати, пона[попри]водити; наводити кого. [Народила вона йому діточок аж троєчко (Брацл.). Багацько хлопців там наплодить (Котл.). Нігде мені гніздо звити, нігде мені діток наплодити (Метл.). Собака навела цуценят (Сл. Гр.). Вже вона й молодиця, вже й діточок наводила (Квітка)];2) (рождать кого) народжувати, народити, родити, (с)породити, зроджати и зроджувати, зродити, виплоджувати, виплодити, приводити, привести, (о мног.) понароджувати, повиплоджувати кого. [Так його мама народила (Номис). Вже другого байстрюка привела (Звин.)];3) (производить кого, что) родити, зродити и породити, плодити, сплодити кого, що; (о земле) зрощати, зростити що. Нарождённый -1) народжений, наплоджений, наведений, приведений, понароджуваний и т. п.;2) народжений, (с)породжений, зроджений, виплоджений, понароджуваний, повиплоджуваний;3) зроджений, породжений, сплоджений; зрощений. -ться -1) (в прям. и перен. знач.) народжуватися, народитися, уроджуватися, уродитися, (только в прям. знач. фам.) наплоджуватися, наплодитися, (о мног.) понароджуватися, понаплоджуватися; бути народжуваним, народженим, понароджуваним, наплоджуваним, наплодженим, понаплоджуваним. [Народжується українська інтелігенція (Крим.). З кожної краплі народжується гаспид (Грінч.). Нових людей понароджувалося багато (Харк.)];2) (о луне) народжуватися и народжатися, наставати, настати. [Як місяць народжається, то він молодіє (Март.). Як молодик настає з дощем, то цілий місяць буде дощ (Звин.)].* * *несов.; сов. - народ`ить и нарож`атьнаро́джувати, народи́ти, -роджу́, -ро́диш и мног. понаро́джувати -
5 класть
1) mettre vt, poser vt; coucher vtкласть де́ньги в банк, на кни́жку разг. — déposer de l'argent à la banque, à la caisse d'épargne
класть на ме́сто — mettre en place
класть в больни́цу — hospitaliser vt, mettre à l'hôpital
класть печа́ть — apposer le sceau
класть кра́ски — coucher des couleurs
класть но́гу на́ ногу — croiser les jambes
класть са́хар в ко́фе — sucrer son café
2) (возводить - стену, здание) élever vt; maçonner vtкласть фунда́мент прям., перен. — poser les fondements, jeter (tt) les fondements
- класть меткукласть пе́чку — mettre ( или poser) un poêle
••класть под сукно́ — mettre sous le tapis; laisser dormir une affaire
класть я́йца — pondre vt
класть отпеча́ток — laisser une empreinte
класть покло́ны — faire des génuflexions
класть в осно́ву — mettre à la base
класть на му́зыку, класть на но́ты — mettre en musique
класть зу́бы на по́лку разг. — n'avoir rien à se mettre sous la dent
* * *v1) gener. coucher (в постель), loger, replacer, remettre, déposer, incuber (àéöà), jeter, (с предлогом, с наречием) mettre, étendre (qn), poser2) eng. mettre3) simpl. cloquer -
6 отпечаток
м. прям., перен.отпеча́тки па́льцев — empreintes digitales ( или de doigts)
накла́дывать (свой) отпеча́ток — laisser une empreinte
* * *n1) gener. décalque, impression, tirage, griffe, empreinte2) biol. réplique3) obs. moule4) liter. arrière-goût, caractère, sceau, cachet, estampille5) eng. copie positive6) metal. cliché7) IT. copie, imprimé8) prop.&figur. trace -
7 натыкать
I. -ся (наговорить, -ся «ты»)II. натикати, -ся, (шутл.) нагулятися в тички.III. натыкать1) (во множестве чего во что, куда) натикати и натикувати, натикати, настромлювати, настромляти, (гроздей, иголок и т. п.) наштрикувати, наштрикати, (о мног.) понатикати и понатикувати, понастромлювати, понаштрикувати чого в що, куди; (напихать) напихати, напхати, набигати, набгати, (о мног.) понапихати, понабигати чого в що, куди. [Натикує коло шляху тичок (Київщ.). Задумала вража баба молодою бути, натикала за намітку зеленої рути (Пісня). Настромляв паліччя в тин (Полтавщ.). Понастромлювали кілків, а плота не заплели (Брацл.). Наштрикає скрізь у стіну голок, а тоді й сам не знайде, де вони (Сл. Гр.). Треба більше моху понапихати в щілини, щоб було тепліше (Гайсинщ.)];2) (наделывать дыр) наштрикувати, наштрикати, (накалывать) наколювати, наколоти, нашпигувати, нашпигати, (о мног.) понаштрикувати, понаколювати, поколоти, понашпигувати що. [Добре нашпигай гав'ядину, щоб краще вмліла (Брацл.)]. -тычь лунок в грядку - нароби (накопай) ямок (дучок, кубахів) у грядці;3) -тыкать бока кому - нашпигати (наштурхати, наштовхати) кого, надавати штовханів (штурханів) кому, полатати боки кому. -тыкать зубы кому - дати зуботички, надавати в зуби кому, (фамил.) пополічити зуби кому или чиї. Натыканный -1) натиканий, настромляний, наштриканий понатик(ув)аний, понастромлюваний, понаштрикуваний; напханий, набганий, понапих(ув)аний, понабиганий;2) наштриканий, наколотий и наколений, нашпиганий, понаштрикуваний и т. п.; нароблений, накопирсаний. -ться -1) натикатися и натикуватися, натикатися, понатикатися и понатикуватися; бути натикуваним, натиканим, понатик(ув)аним и т. п. [Понастромлювалось у волосся сіна (Канівщ.)];2) (вдоволь, сов.) натикатися, настромлятися, (чем-л. острым) наштурхатися, наштрикатися, нашпигатися, попотикати (досхочу) и т. п.; срв. Тыкать.IV. Натыкать, наткнуть -1) что, кого на что - натикати, наткнути, (чаще) настромлювати, настромити, наштрикувати, наштрикнути, з[на]низувати, з[на]низати, (нашпиливать) нашпилювати, нашпилити, (о мног.) понатикати, понастромлювати, понаштрикувати, поз[пона]низувати, понашпилювати що, кого на що. [Діток малих на списи натикали (Київщ.). Рибалка удочку закинув, наткнувши на гачок чималий червячок (Боров.). Неначе мене хто настромив на вила (Н.-Лев.). Настромив на удочку рибу (Куліш). Понастромлюйте на щогли голови рандарські (Куліш). Наштрикнув картоплину на ціпок, а тоді як кине нею! (Сл. Гр.). Возьміте Байду, повісите і на острий гак знижіте (Ант.-Драг.). Метеликів нашпилюють на пришпильки (Київ)];2) кого на кого, на что - наштовхувати, наштовхнути, (реже) натикати, наткнути, (наводить) наводити, навести, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаштовхувати и т. п. кого на кого, на що. [Цього кота хоч мордою наштовхни на мишу, все одно не спіймає (Брацл.)]. Наткнутый -1) наткнутий, настромлений, наштрикнутий, з[на]низаний, нашпилений, понатиканий, понастромлюваний, понаштрикуваний, поз[пона]низуваний, понапшилюваний;2) наштовхнутий, наткнутий, наведений, напроваджений, понатиканий и т. п. -ться -1) натикатися, наткнутися, понатикатися; бути натиканим, наткнутим, понатиканим и т. п. Насекомые -ются на шпильки - комах нашпилюють на припшильки;2) (наталкиваться) натикатися, наткнутися на кого, на що, натрапляти, натрапити на кого, на що и кого, що, нахоплюватися и нахоплятися, нахопитися, наганятися, нагнатися на кого, на що, (на что-л. острое и перен.) наражатися, наразитися на кого, на що, (только в прям. знач.) настромлюватися, настромитися, наштрикуватися, наштрикнутися на що, (напарываться) напорюватися, напоротися, нарізуватися, нарізатися на кого, на що, (накалываться) наколюватися, наколотися, (порезаться) натинатися, натятися чим (напр. ногою) на що, (о мног.) понатикатися и т. п.; (встречать, нападать) нападати, напасти на кого, на що, надибати и надибувати, надибати на кого, на що и кого, що, здибати, здибати, (диал.) нагибувати, нагибати кого, що, впадати, впасти на кого, (набегать) набігати, набігти на кого, на що и кого, що, (о мног.) понападати, понадибати, понабігати; срв. Наталкиваться 2 (подII. Наталкивать). [Плентавсь важкими ногами по хаті, натикався на стіни (Коцюб.). Наткнувсь на таке погане, що… (Шевч.). Комуністичне перетворення суспільства натрапляє на скажену боротьбу (Азб. Комн.). Ми сміялись із радощів, що натрапили таких гарних людей (Г. Барв.). Нахопився в лісі на вовків (Сл. Гр.). Якийсь час мовчав, нахопившись в оповіданні на несподівану перетику (Корол.). (Слухалися його,) щоб не наразитися на прикрість (Остр. Скарбів). Настромився на ніж (Київщ.). Наштрикнувся на її (довгий) ніс (Н.-Лев.). Напоровся на вила (Сл. Гр.). З розбігу напоровся в дверях на кондуктора (Крим.). Инший (черкес) наріжеться на пластуна, то й амінь йому (Основа 1862). Натявся на косу (Сл. Гр.). По всіх книжках її очі надибували на слово «кохання» (В. Підмог.). Перегортаючи своє старе шпаргалля, я знов надибав на той рукопис (Крим.). Поки-що він не знаходив нічого цікавого, аж ось надибав таке… (Крим.). Лисиця набігла виноград (Біл.-Лос.)].* * *I несов.; сов. - наткн`уть1) натика́ти, наткну́ти и мног. понатика́ти, настро́млювати, -люю, -люєш, настроми́ти, -ромлю, -ромиш и мног. понастро́млювати и понастромля́ти; наштри́кувати, наштри́кнути2) ( наталкивать) нашто́вхувати, -штовхую, -штовхуєш, наштовхну́ти; (наводить на кого-что-л.) наводи́ти, -воджу, -водиш, навести, -веду, -веде́шII несов.; сов. - нат`ыкать1) ( втыкать) натика́ти, нати́кати и мног. понатика́ти2) ( делать надколы) нако́лювати, -люю, -люєш, наколо́ти, -колю, -колеш и мног. понако́лювати
См. также в других словарях:
податок — тку, ч. Встановлюваний державою обов язковий збір із фізичних та юридичних осіб (населення, підприємств, організацій і т. ін.) в державні та місцеві бюджети. •• Адвало/рний пода/ток платежі на основі фіксованої відсоткової ставки з вартості… … Український тлумачний словник
прямий — а/, е/. 1) Рівно витягнутий у якому небудь напрямку, без вигинів; прот. кривий. || Який іде, пролягає навпростець, з єднуючи якісь пункти (про шлях, стежку і т. ін.). || Не кучерявий (про волосся); рівний. || Без виступів, горбів, западин і т. ін … Український тлумачний словник
ТЯГАНЬЕ — ТЯГАНЬЕ, действие по гл. тягаться, судиться. Тянутие ср., малоуп. тяга, тяжка, действие по гл. тянуть. | Тяжка архан. ноша, беремя, охапка. | Тяга, центр тяжести или точка перечапа. Бревно на самой тяга лежит, на перечапе, в равновесии. | Подати … Толковый словарь Даля
загальний — а, е. 1) Який стосується, торкається всіх, усього, поширюється на всіх, на все в цілому. || Який охоплює все, всіх. •• Зага/льна ви/ручка сукупна грошова виручка. Зага/льна працезда/тність здатність до некваліфікованої роботи в звичайних умовах.… … Український тлумачний словник